Гостьова лекція для студентів та співробітників Нархозу.
Наприкінці квітня відбулася гостьова лекція CEO Академії маркетингу Алевтини Кудінової для студентів та співробітників Нархоза!
І це чудова нагода поговорити про вищу освіту та «поведінковий маркетинг»!
Ми вдячні Школі Економіки та Менеджменту Нархоза та особисто Дільбар Гімрановій за запрошення!
Критично важливу роль у формуванні професійного маркетингу відіграють національні університети. Саме тут формується ставлення до професії, закладаються стандарти якості.
Я впевнена, що всім професійним маркетинговим кваліфікаціям необхідно тісно взаємодіяти з міжнародними та національними інституціями, синхронізуватися та ділитися експертним контентом, формуючи для студента кар'єрну картку професії.
Школа Економіки та Менеджменту Нархоза займає проактивну позицію, спрямовану на комунікацію з бізнесом, міжнародними кваліфікаціями та інституціями. Тому цілком логично, що бізнес Казахстану наголошує на європейському стандарті якості освіти, випускниках університету, у тому числі й за спеціальністю маркетолог.»
Алевтина Кудінова
І тут виникає логічне запитання: а власне яку роль у освіті маркетолога грають університети, а яку професійні кваліфікації?
Про вищу освіту та професійні кваліфікації.
Університети у всіх країнах фокусуються на
-
розвитку світогляду,
-
критичного мислення,
-
інтелектуального базису випускника.
Тому в університетських програмах високий відсоток теоретико-абстрактних дисциплін – складних для сприйняття, але важливих для розвитку.
Саме тому така освіта називається формальною – інтеграція змісту предметів забезпечує наскрізну стандартизацію навчально-виховного процесу.
Професійна освіта покликана кастомізувати навчання, привнести до нього прикладний характер та адаптацію під професійні запити кожного конкретного студента: є потреба у конкретній навичці, компетенції, інструменті – береш курс, програму професійного навчання та прокачуєш потрібну навичку.
У бізнесі, динамічному, мінливому, інноваційному, особливо важлива синергія цих двох видів. Університет розвиває мислення своїх студентів, розширює бачення горизонтів та можливостей, професійна освіта забезпечує рішення оперативного та стратегічного рівня.
Ну, а якщо порівняти це з футболом, то університет вчить будь-якого гравця бачити все поле, розуміти силу та слабкість усіх гравців та суперників, бачити потенціал усієї гри загалом. Професійна освіта вчить гравців робити обведення, розуміти кому можна дати пас, ну і забивати голи.
Таким чином, університетська освіта та професійні кваліфікації є ланками однієї еко-системи маркетингової освіти, спрямованої на:
-
формування необхідного ринку кількості кваліфікованих професійних кадрів
-
і реалізації концепції безперервного навчання протягом всієї кар'єри.
Поведінковий маркетинг.
І в цій же статті торкнемося ще одного маркетингового питання.
Темою гостьової лекції Алевтини Кудінової CEO Академії Маркетингу для студентів та представників Нархоза була «Поведінковий маркетинг. Психологія вибору.».
Запитання аудиторії до спікера наштовхнули нас на висновок, що про це необхідно поговорити докладніше.
Логіка прийняття людиною тих чи інших рішень розбурхує уми маркетологів вже десятки років.
Декілька питань на подумати:
-
Чи завжди товар з оптимальними характеристиками та найнижчою ціною продаватиметься краще?
-
Уявімо що завтра з'явиться смартфон, який є точною копією I-Phone, але за ціною вдвічі дешевше. Чи це означатиме це, що все завтра ж куплять його замість I-Phone, а Apple розориться?
-
Чи перестануть жінки користуватися парфумом Chanel, якщо дізнаються, що їхня собівартість становить 3% вартості для споживача?
Простий приклад:
Ми всі знаємо, що ймовірність загинути в авіакатастрофі мізерна мала в порівнянні з ймовірністю загинути в автокатастрофі. А саме у 62 рази! І це фантастична різниця!
Це не гіпотеза, це практичні статистичні дані.
Простіше кажучи, якщо ви зібралися кудись летіти літаком, то вам буде в 62 рази безпечніше летіти, ніж доїхати до аеропорту на машині.
Здавалося б логіка повинна нам підказувати, що там, де небезпечніше, там повинні бути і заходи безпеки вищі, і страховка дорожча.
Однак на практиці ми бачимо зворотну ситуацію: страховка перельотів обійдеться в 44 рази дорожче автопоїздок.
Тобто ми свідомо готові платити дорожчу страховку за безпечнішу поїздку.
Хоча раціо нам мало б підказувати протилежне.
Та ні. Навіть знаючи цю інформацію за статистикою тих, хто боїться літати у 17 разів більше, ніж тих, хто відчуває ту ж фобію до автомобілів.
Ну добре, людина – ірраціональна.
Завжди?
І як із цим боротися маркетингу?
А може, не боротися, а використовувати?
А якщо використати, то як прорахувати ірраціональність вибору? Чи є взагалі такі алгоритми?
Тут як завжди дві новини: хороша та погана.
Погана – змінити це не можна.
Хороша – використовувати це можна.
І ще одна крута - це не просто можна використовувати, це створює фантастичні можливості для маркетологів!
Після гостьової лекції ми отримали кілька цікавих питань через соціальні мережі з маркетингу поведінкового. І це наштовхнуло нас на ідею створення телеграм каналу для того, щоб ділитися цікавим контентом оперативніше.
Приєднуйтесь за посиланням.
Саме для цього каналу ми плануємо серію постів з лекції Алевтини Кудінової про когнітивні спотворення.
Це буде про те:
Як працює наш мозок? Які це дає можливості для маркетологів? І чому маркетологи ставлять питання щодо етики використання цих знань?